Проаналізовано найбільш розповсюджені структурні типіи складових термінів, термінологічні словосполучення класифікуються за ступенем спаяності компонентів, які входять до їх складу. Розглянуто питання про особливі утворення даного типу термінів. Структурні та семантичні особливості складових термінів досліджено на матеріалі астрономічної лексики української, російської та англійської мов.

Представлено результати досліджень найжвавішого поголів'я у породі та вивчено показники його призової працездатності на різних дистанціях іподромних випробувань. Виявлено істотний вплив видатних жеребців-плідників і племінних кобил на високу жвавість їх потомків.

Визначено сучасний стан підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) до впровадження профільного навчання, запропоновано відповідний понятійно-категоріальний апарат. Обгрунтовано зміст і структуру організації профільного навчання (організаційну, консультаційну, орієнтаційну, діагностичну, координаційну), на підставі якої визначено компоненти підготовки рівнів ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО) до впровадження профільного навчання, а саме: мотиваційно-цільовий, інформаційно-змістовий, операційно-діяльнісний. Розроблено технологію визначення рівнів їх підготовки. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель даної підготовки, яка передбачає концептуальну, змістову, технологічну, результативно-оцінювальну складові, є інноваційною для вітчизняної системи підвищення кваліфікації. Розроблено навчально-методичні рекомендації щодо її застосування в цій системі на державному, регіональному й інституціональному рівнях управління.

Проаналізовано прояви міжкультурної комунікації та обгрунтовано власну думку щодо такого виду спілкування.

Проаналізовано механізми соціальної політики в європейських країнах, шляхи реформування системи державного фінансування з метою підвищення ефективності їх використання та скорочення державних витрат. З'ясовано, що на тлі ліквідації багатьох господарських програм за участю держави спостерігається концентрація ресурсів у сферах, які завжди були поза сферою ринкових відносин, у першу чергу, у соціальній сфері, сферах охорони здоров'я, освіти й науки.

Розкрито теоретичні аспекти розвитку міжкультурної освіти, здійснено порівняльний аналіз різних концепцій та їх вплив на формування міжкультурної комунікації у керівників закладів освіти.

Вперше у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, встановлено частоту розподілу різних поліморфізмів генів АПФ, NO-синтетази, факторів F2, F5, метілтетрагідрофолатредуктази (МТГФР), а також виділено їх несприятливі варіанти в українській популяції. Вперше у таких хворих з урахуванням поліморфізмів генів АПФ, NO-синтетази, МТГФР, факторів F2, F5 виявлено особливості біоелектричної активності головного мозку та стану мозкового кровотоку. Вперше встановлено, що найбільш виражені зміни структури біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт, носіїв DD поліморфізму гену АПФ, носіїв 4а4а поліморфізму гену eNOS, гомозиготних носіїв алелі Т гену МТГФР, GA поліморфізму гену F 2, GA поліморфізму гену F 5. Вперше у хворих на інсульт, носіїв несприятливих поліморфізмів генів (DD поліморфізм гену АПФ, 4а4а поліморфізм гену eNOS, ТТ поліморфізм гену МТГФР, GA поліморфізми генів F 2, F 5) встановлено особливості взаємозв'язків між частотними показниками біоелектричної активності головного мозку та показниками стану церебральної гемодинаміки. У родичів таких хворих (1-го та 2-го ступеня споріднення) виявлено конституціональні особливості біоелектричної активності головного мозку та структурно-функціонального стану церебральної гемодинаміки.

Розкрито тенденцію розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів Верховної Ради України. Розглянуто роль і місце парламенту України в політичній комунікації як передумову якісної та продуктивної взаємодії влади і громадськості в законотворчому процесі, а також сутнісні характеристики та їх вплив у частині виконання парламентом конституційних повноважень. Досвід європейського парламентаризму актуалізує проблему інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності Верховної Ради України, зокрема таких функцій, як законодавча, контрольна, установча, фінансова (бюджетна).

Проаналізовано особливості модернізації соціальної політики демократичних країн: умови й тенденції проходження, позитивні та негативні наслідки. Акцентовано увагу на проблемах подолання бідності, становлення демократичної і соціальної держави.

Висвітлено особливості соціальної політики в сучасних державах за умов глобалізаційних процесів, можливості застосування політичного маркетингу в розвитку Української держави. Проаналізовано поняття "соціальна політика", "вирішення політичних конфліктів". Розглянуто політичні передумови та чинники внутрішньополітичних стратегій України, проблеми реалізації політичних стратегій залежно від моделей демократизації.

Досліджено проблематику налагодження в публічному управлінні дієвої комунікативної взаємодії за допомогою розбудови управлінської й організаційної культур. Ділове спілкування розглянуто як складову комунікативної діяльності та динамічний процес. Увагу приділено питанням чіткого сприйняття, формулювання та передавання інформації, активного слухання, міжособистісної взаємодії співрозмовників. Розкрито проблеми неефективного управлінського спілкування.

Розглянуто понятійне поле парламентської діяльності у контексті цінностей, стандартів і компетентності. Охарактеризовано парламентаризм у системі демократичних цінностей сучасного суспільства, стандарти та ціннісні засади парламентської діяльності. Викладено питання компетентності та відповідальності народних депутатів.

Вперше розкрито понятійне поле парламентської діяльності крізь призму цінностей, стандартів і компетентності. Сучасну філософію та логіку підходів до визначення, трактування, реалізації цих обов'язкових компонентів парламентської діяльності висвітлено в кількох словникових рубриках, що розкривають сутність парламентаризму та парламентської діяльності, цінності та стандарти парламентської діяльності, парламентську компетентність і відповідальність. Подано інформацію про акламацію, фракцію, толерантність, інновування, стейкхолдерів, компресію, а також професіоналізацію, термінаторний менеджмент, фасилітатора та соціалізацію. Розкрито поняття "аномія", "політичні технології", "інноваційна поведінка", "особистісний SWOT-аналіз", "тіньовий кабінет" і "якості належної парламентської діяльності".

Розглянуто різноаспектні актуальні питання політичної діяльності сучасного парламенту, зокрема щодо політичних еліт і політичного лідерства, політико-правової діяльності та політичних технологій, лобізму в парламентській діяльності, прикладної психології парламентаризму, комунікації та політичної конфліктології у парламентській діяльності, а також політичної аналітики й електоральної кратології. Висвітлено історію становлення політико-владної еліти України. Наведено характеристику та понятійний апарат лобістської діяльності. Розкрито специфіку політико-парламентського дискурсу. Увагу приділено технологіям залучення громадськості до процесів формування та реалізації державної політики.

Досліджено сучасні тенденції професійної підготовки керівних кадрів України в умовах реформування системи підвищення кваліфікації у сфері публічного управління та адміністрування. Розкрито важливість ресурсно-мережевого підходу для зростання професійного й особистісного розвитку керівних кадрів, що здійснюється через інформатизацію процесів управління в межах маркетингових стратегій, економічного врядування. Акцент зроблено на мережевій співпраці, що зумовлена природою мережевих структур, існуючою системою інформаційних технологій, яка більш адекватно відповідає новим організаційним, економічним і соціальним реаліям, стає інструментом створення нової системи ресурсно-мережевого управління. Теорія ресурсно-мережевої моделі має продемонструвати якісно нове розуміння суспільно-політичних процесів, а самі мережі є новою моделлю публічного управління. У процесі впровадження ресурсно-мережевої моделі за основу береться розуміння принципів внутрішньої будови та складників мережі: колективні дії, сумісні позиції, конкретні потреби, які зумовлені змінами, що відбуваються у суспільному житті. Висвітлено особливості впровадження ресурсно-мережевої моделі шляхом модернізації організаційно-педагогічних умов навчання керівних кадрів. Зроблено висновок, що ресурсно-мережева модель розглядається здебільшого як практико-орієнтоване навчання дорослих. Однак у цьому контексті важливим чинником є мережева поведінка учасників освітнього процесу у ресурсно-мережевій моделі навчання: тьютора (фасилітатора), слухача, методиста-розробника (викладача), веб-дизайнера (системного адміністратора) тощо. Результатом упровадження ресурсно-мережевої моделі підвищення кваліфікації керівних кадрів є перерозподіл матеріальних і нематеріальних ресурсів, їх реорганізація за мережевим принципом, що надає змогу суб'єктам мінімізувати часові та фінансові витрати на професійний та особистісний розвиток слухачів в умовах інноваційних змін і конкурентоспроможності. Це надасть змогу забезпечити зростання ефективності публічного управління та адміністрування шляхом розширеної співпраці провайдерів зі стейкхолдерами у сфері надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації, враховуючи пропозиції та зауваження останніх.

Розглянуто ключові проблемні питання щодо управління персоналом у публічній службі, зокрема: теоретико-методологічні засади управління персоналом у публічній службі (сутність феномену «публічна служба», генезис управління персоналом, методологія управління персоналом у публічній службі), кадровий процес в органах публічної влади (вступ на державну службу, мотивація, організаційна поведінка, професійний розвиток та кадровий аудит) та сучасні персонал-технології (ефективне лідерство, акме-стратегії, тімбілдинг, тайм-менеджмент, коучинг конф¬лікту, технологія «ЕС>-В008Т»).